Мова
кожного народу
Неповторна
і - своя.
В ній гримлять
громи в негоду,
В житі –
трелі солов’я.
На своїй природній
мові
І потоки гомонять.
Зелен-клени
у діброві
По-кленовому
шумлять.
Солов’їну,
барвінкову,
Колосисту -
на віки –
Українську
рідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її,
плекати
Будем всюди й
повсякчас,
Бо ж єдина – так, як мати –
Мова в кожного із нас.
9 листопада - День української писемності та мови. З нагоди цієї дати в нашому класі сьогодні відбулася інтелектуальна гра-конкурс " Мово українська, гордосте моя!". Змагання проходили між чотирьма командами: "Абетка", "Розумники", "Словничок" та "Мовознавці". Конкурс пройшов цікаво та жваво.
Усе минає, а слово залишається. Зникають у безвість царі, володарі,
раби… на порох розсипаються величні
будівлі, вмирають дерева, пересихають ріки… гори перетворюються на купи
каміння… все стає тліном і прахом, а написане слово залишається. Залишається і
несе крізь час голос людської душі. То ж хай живе, переживає століття й
покоління найбільше диво – рідна мова!
Немає коментарів:
Дописати коментар