четвер, 14 грудня 2017 р.

НАГОЛОШУЄМО ПРАВИЛЬНО



Наголос у словах української мови є властивістю частини слова – складу. Наголос вказує на склад, який виділяється під час вимови слова. Дуже часто у людей виникають проблеми з правильним уживанням наголосу, бо часто в процесі спілкування ми чуємо неправильний наголос слів, а згодом і самі починаємо вимовляти деякі слова неправильно.
Наголос у словах української мови складно правильно визначити, бо він не тільки може припадати на будь-який склад, але йому також властива рухомість – можлива зміна наголосу при відмінюванні слова.
Основні принципи наголошування іменників
1. У більшості випадків іменники множини мають наголос на закінченні: наприклад, загадки, огірки.
2. У більшості іменників жіночого роду із суфіксом -к при утворенні множини наголос переходить у закінчення: наприклад, тарілка – тарілки, книжка – книжки, АЛЕ: сусідка – сусідки.
3. Іменники, що утворилися від дієслів, мають більше ніж два склади та закінчуються на -ання, частіше всього мають  наголошений суфікс: наприклад, читання, завдання. АЛЕ: бігання, нехтування.
4. В іншомовних словах, що позначають міри довжин, зазвичай наголос падає на -метр: наприклад, сантиметр, міліметр, дециметр. АЛЕ в назвах пристроїв – по-інакшому: термометр, барометр.
Основні принципи наголошування прикметників
1. Суфікс прикметників -еньк-, що позначає пестливість, завжди є наголошеним: наприклад, маленький, чорненький, гарненький.
2. У більшості випадків, коли прикметник має два склади, наголос падає на другий склад (тобто на закінчення): наприклад, дзвінкий, новий, тонкий, котрий.
Основні принципи наголошування дієслів
1. Правила наголошування дієслова «бути» наступні: в теперішньому часі - бути, будемо, проте в минулому часі: була, було, були.
2. Багато дієслів мають наголос на останньому складі: наприклад,нести, везти, мести.
3. Дієслова із закінченнями -емо, -имо, -ете, -ите мають наголос на останній літері: наприклад, веземо, ідемо, підете. АЛЕ: будемо, гуркочемо, залишите.
Основні принципи наголошування числівників
1. У числівниках, що закінчуються на –десят, наголос припадає на останній склад: наприклад, п’ятдесят, сімдесят.
2. У числівниках, що закінчуються на –адцять, наголошений передостанній склад: наприклад, дванадцять, вісімнадцять.
У деяких словах, які будуть на ЗНО, наголос не піддається правилам, його потрібно тільки запам’ятати.
асиметрІя
борОдавка
бюлетЕнь
вимОга
вимОва
вИпадок
вітчИм
граблІ
горошИна
грОшей
дІтьми
довІдник
дочкА (але дОнька)
заіржАвіти
зубОжіти (зубОжілий, зубОжіння)
діалОг
каталОг
квартАл
кропивА
кУрятина
мАркетинг
ненАвидіти (ненАвисть, ненАвисний)
одноразОвий
Олень
отАман
перЕпис
псевдонІм
рАзом
серЕдина
симетрІя
спИна
фартУх
фенОмен
цемЕнт
цЕнтнер
чорнОслив
Запам’ятати також потрібно слова з подвійним наголосомалфаві'т — алфа'віт, весняни'й — весня'ний, доповіда'ч — допові'дач, завжди'— за'вжди, до'говору — догово'ру, жа'лібний — жалібни'й, м 'я'зовий — м 'язови'й, пе'рвісний — перві'сний, переста'рок — пере'старок, по'милка — поми'лка, прости'й —про'стий, та'кож —тако'ж.
Правильність наголосу можна перевірити за Словником наголосів, також може допогти Лепетун)

Немає коментарів:

Дописати коментар